Євангелізувати вбогих послав мене Господь

You need to upgrade your Flash Player
muzeum 250x170
Проповідь на ХІХ неділю звичайного періоду, рік "А" E-mail
Субота, 12 серпня 2017 11:58

christwater1 Цар 19, 9. 11-13; Рим 9, 1-5; Мт 14, 22-30

В сьогоднішньому першому читанні - в першій Книзі Царів ми чули про зустріч пророка Іллі з Богом. Постараймося запитати себе сьогодні: Чи здатні ми розпізнати голос Бога в подиху "тихесенького лагідного вітерця"? Це залежить від того, наскільки глибока наша віра. Чи віримо ми що Бог насправді може говорити з нами? Якщо ні, то звернімося до Святого Письма: там ми знайдемо багато прикладів, як Бог говорить до людини. Звертаймося до нього знову і знову, доти, доки не відчуємо, що Святий Дух наповнив нас радістю і надією.

Друга необхідна умова - почуття власної гідності. Ми можемо міркувати так: "Я вірю в те, що Бог може говорити з людиною, але тільки не зі мною, я не гідний цього. Я ж не пророк Ілля, а слабка та грішна людина, навіщо Богові говорити зі мною?"

Щоб зрозуміти, як глибоко ми помиляємося, згадаймо слова сотника з Євангелії від Матвія. Ми промовляємо ці слова на кожній Святій Літургії, перш ніж приступити до Таїнства Євхаристії. Ми кажемо: "Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене, але скажи тільки слово, і одужає душа моя".

Господь приходить, щоб зцілити нас від рани гріха, щоб Своєю святістю надолужити нашу неміч. Ще одне питання, яке ми можемо задати собі: "Як я можу розпізнати Боже одкровення?" Якраз про це говорить сьогоднішнє читання. Господь звертається до нас у знаках, чудесах і знаменнях, через життєві обставини та інших людей. Як ми про це дізнаємося? Боже одкровення дарує нам прозріння, внутрішнє світло і спокій, залишаючи в серці незабутній слід.

Ілля почув про Бога в тиші, коли заспокоївся вітер, затихли землетрус і вогонь. Ось чому така важлива в нашому духовному житті молитва в тиші серця. Численні голоси і звуки цього світу часто заглушають в нас голос Бога. Молитва ж занурює нас у Божу присутність, заспокоюючи думки і почуття, і тоді ми, як Ілля, можемо почути "тихесенький лагідний вітерець".

Щодня Господь приходить до нас у надії бути почутим. Щодня Він хоче сказати нам щось нове і важливе. Спробуймо й сьогодні почути Його тихий наполегливий голос і відгукнутися на нього.

Також і в нашому житті, спершу ніж почути тихий лагідний голос, може бути спочатку нарікання, жалощі а не жаль як в випадку пророка Іллі. Між співчуттям і жалем є суттєва відмінність. Жалощі свідчать про певну дистанцію, а й про поблажливість. Як часто когось жаліємо: подамо милостиню жебракові, який старцює на вулиці. Але!., ми не дивимось йому у вічі, не сідамо поруч із ним і не намагаємося зав'язати розмову. Ми надто заклопотані, аби приділити увагу людині, яка простягає до нас руку. Гроші стають своєрідним виправданням, перепусткою, яка дозволяє іти далі.

Співчуття означає наблизитись до того, хто страждає. Та ми можемо наблизитись до іншого лише тоді, коли самі стаємо вразливими. Той, хто відчуває співчуття, говорить: "Я - твій брат. Я - твоя сестра. Я така ж людська істота, як і ти, слабка і смертна. Мене не відлякують твої сльози, я не боюся твого болю. Я теж плакав, мені також бувало боляче".

Ми знаходимо близькість з іншими тоді, коли вони перестають бути для нас "іншими" і стають як ми.

Мабуть, тому нам часом значно легше виявити жаль, а не співчуття. Той, хто страждає, закликає нас усвідомити і наші власні страждання. Як я можу відгукнутися на чиюсь самоту, коли не усвідомлюю власної самотності? Як можу налагодити близькі стосунки з неповносправною особою, коли відмовляюся визнати власну неповносправність? Як я можу бути поруч з убогими, коли не бажаю зізнатися у власній убогості?

Найвищого умиротворення і розради ми зазнаємо тоді, коли чуємо: "Я не можу позбавити тебе болю чи запропонувати розв'язок твоєї проблеми, проте обіцяю, що не покину тебе самого і всіляко підтримуватиму, скільки стане сили".

Наше життя переповнене стражданням і смутком, та коли переживаємо їх не самі, а відчуваючи поруч плече друга, то це видається правдивим благословенням. У цьому полягає дар співчуття.

Отець Генрі Ноуен, автор багатьох популярних книг у збірці медитацій "Тут і тепер" пише: «Хвилини справжнього співчуття закарбовуються в серці на все життя. Тоді часто не чутно жодного слова. Тільки тиша відлунює в наших душах. Пригадую час, коли мене опанував цілковитий розпач. Серце ятрив нестерпний біль, розум божеволів з відчаю, все тіло проймало тремтіння. Я плакав. Кричав, у нестямі бився об стіни і кидався на підлогу. Зі мною було двоє друзів. Вони не зронили й слова. Вони просто були поруч. Минуло кілька годин, я трохи заспокоївся, а вони все ще залишалися в кімнаті. Потім підійшли і обійняли мене. Стали погойдувати, як малу дитину. Згодом ми сіли просто на долівку. Друзі дали мені чогось напитися. Я все ще не міг говорити. У кімнаті панувала тиша... тиша, від якої дихало безпекою.

Сьогодні я переконаний, що це був переломний момент у моєму житті. Не знаю, чи пережив би його без підтримки своїх друзів. Пам'ятаю також випадок, коли до мене завітав один приятель і розповів, що його покинула дружина. Він сидів переді мною, в очах були сльози. Я не знав, що казати. Втім, слова були зайві. Друг мій не потребував слів. Якщо він чогось і потребував зараз, то це просто посидіти в товаристві близької людини. Я тримав його руку у своїй, і ми так сиділи...без жодного слова. Був момент, коли кортіло поцікавитися, як і чому це трапилося, та я знав, що зараз не час для запитань. Найліпше просто побути разом, як друзям, котрим не треба в цій хвилині щось говорити і вони не бояться помовчати разом. Згадуючи тепер той день, я відчуваю глибоку вдячність за те, що мій приятель довірив соє горе не комусь, а мені. Такі хвилини ще довго приноситимуть плоди».

 
  • Polish (Poland)
  • Ukrainian (Ukraine)
  • English (United Kingdom)
  
  

Проповіді

  
25 РОКІВ СЛУЖІННЯ МІСІОНЕРІВ ОБЛАТІВ В УКРАЇНІ
  
  
mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні665
mod_vvisit_counterВчора1402
mod_vvisit_counterЗа тиждень20944
mod_vvisit_counterЗа місяць61359
mod_vvisit_counterРазом3042795
We have: 24 guests online
Copyright © 2009-2017. Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. Powered by ArtGattino